Гуртом добре й батька бити (на украинском языке) - Радий Радутный

Радутный Радий

Гуртом добре й батька бити (на украинском языке)

Радўй РАДУТНИЙ

ГУРТОМ ДОБРЕ Й БАТЬКА БИТИ

Вся ця ўсторўя скўнчилась (сподўваюсь - скўнчилась) досить давно, й згадати зараз деталў практично неможливо, та й не дуже хочеться менў це робити. Бўс його зна, навўщо я взагалў це згадую. Нўколи не вўдчував себе мазохўстом, аж ось - пўдкидаю сам собў неприїмнў спогади. Навўщо? Гм...

Ту дўвку я зняв в барў, в центрў мўста й признатися, власне й не сподўваючись на успўх - занадто вже гарна була цяцька, висока, струнка, ноги - хоч телевежў будуй за такими проектами, а груди взагалў... М-да... Але пика така вже горда, зманўжена, одразу видно - цўну собў знаї, й менш нўж на "мерседесў" не пўдкотишся.

Але - хм... Вдалося. Я аж здивувався.

Посмўхалась, дивилася зацўкавлено, на каву погодилась ў на коньяк теж. Хм... Ну, ляси точити я завжди вмўв, видав спочатку щось на найнижчому рўвнў, анекдоти тобто, потўм спробував трохи вище, кўнець кўнцем вона видала циттату з Джойса - я аж очманўв. Ну хто зараз Джойса читаї?! Та ще й дўвка?! Та ще й гарна?! Хм... а скўнчилось тим, що погодилась на коньяк ў каву в мене.

Дурень я, дурень! Як казав один мўй знайомий - не тўїю головою думав.

Ну та ладно.

При?хали, значить, включив я музику, лазер, випили кави з коньяком, видав я ўй сеанс хўромантў? й з долонь перебрався потроху вище.

Хай йому чорт!!!

Коротше кажучи, через пару годин я вўдчув, що мо? уявлення про секс значно змўнилися. Чорт забирай, я навўть не думав, що так можна! А вже коли й сил не залишилось, вона щось таке зробила - там доторкнулась, десь поцўлувала, ще десь язичком провела - й по?хали... на друге коло.

Яке там друге... Тут калькулятор потрўбен, щоб порахувати.

Й водночас я вўдчував, що шлюхою вона не була. Не знаю, як це пояснити. Це вўдчувалось. Я чув ?? всю, вважав ?? найближчим другом, не хотўлося мати й найменшо? таїмницў вўд не?, й це було прекрасно, ў я б з задоволенням залишив ?? з собою назавжди, але...

Але зась. Перекрити собў шлях, втратити ego... нў.

Я повинен бути вўльним.

Ну й добре. Дякувати боговў, це вже не проблема.

Хе-хе, боговў, аякже... Досў б дякував, якби власно? кеби на плечах не було. Й пўстолета в кишенў.

Але це все нюанси. Той дядько сам винен. Навўщо отак-от викобенюватись з своїю технўкою?

Так от, копирсаючись у його спадку, знайшов я й цю штуку.

Дўвка прилад побачила - аж засвўтилась. Як це я не помўтив - бўс його зна, досў не розумўю. Та ще й взяв, дурень такий, й виклав ?й все, як на тарўлочцў.

Так ў так, кажу, робить ця штучка копў? з мене. Копў? з варўантами. Наприклад, мер мўста - ну, майже я тобто, - маї дещо кращў органўзацўйнў якосўтў. Ще один "братчик" - так я ?х називаю - той, що в Пўвденнўй Африцў чорних пострўлюї - так справжнўй Рембо. Це менў романтики колись захотўлось. Й долярўв.

Так от, розповўв я ?й про прилад, пояснив, де дўстав, як розбирався, дещо прибрехав, звичайно, щоб показати, який я розумний. Взагалў-то там ў розбиратись не було з чим - технўка розумна, береш в руки - сама пўдказуї, що робити й як. Дещо подўбне на наших комп'ютерах вже ї - контекстний хелп зветься.

Дўвка слухала - аж горўла, а коли я про замўжжя сказав - соромливо так зашарўлася, обняла, притислась - я мало не зомлўв, так це в не? гарно вийшло - й якось так хитро опинився мўй копўювальник в не?.

Ну в не? - то й в не?. Хай побавиться. А я ж, значить, тим часом плани будую, в якому мўстў квартиру купимо, коли пере?жджаїмо - бо чотирнадцятий я в такому мўстечку - це занадто.

Коли дивлюсь - занадто вже впевенено вона той прилад крутить. Я сам так не вмўю! Рипнувся забрати - а нў. Ворухнутися не можу. Аж зойкнув з переляку.

- Ну звичайно, - каже вона тим часом. - Наш варўатор. Варўатор, а не копўювальник. А з хазя?ном що ти зробив?

Ў я проти волў, проти самого себе спокўйно так ў виклав - як убив, де закопав... Ну й взагалў все, навўть де тепер мо? копў? працюють, ў яку ми капость наготували, виклав.

Ось так. Пўдсипала щось у каву, курва.

Коли розповўдав, як трупа того на шматки рўзав - в не? аж сльози виступили - знала, мабуть того дядька, а може й любила.

Тьху! Влип.

А вона все дивиться в копўюваль... тьху, варўатор тобто, щось робить й бурмоче:

- Нўхто й не думав про таке використання, це ж вўдкриття, але ж буде тепер мороки з чисткою перўоду, або й взагалў переписувати доведеться...

А ?й хтось - чи щось - явно звўдти вўдповўдаї, але я не чую, або не розумўю.

Й тут вона помилилась. Розвернулась до мене спиною.

"Братчик" з Африки - яж ?х всўх одразу вўдчуваю - одразу ж ў допомўг, все-таки практика в нього чудова, пўдказав. Ў я, ледве ворушачись, спромўгся все-таки на цю курву впасти.

Ну, дўвка не дуже сильна, та й не чекала, впала, прилад випустила, я тут-таки вўд полону звўльнився, довбанув ?? пўд ребра, в сплетўння, збив, а потўм п'ятою в потилицю - аж захрустўло.

Дякувати знову ж таки тому "братчику" - вбивати вўн вмўї.

А тут ў ще один вилўз. Той, що в безпецў працюї, начальничок. Тўкати, каже, треба. Судячи з усього, вийшли на тебе завдяки роботў приладу, отже роби швиденько ще одну копўю, якщо зможеш, то одразу мертву, кидай поруч з цўїю сучкою - теж менў, Мата Харў! - вўдкривай газ, пўдпалюй свўчку й тўкай. Знайдуть "нашў" - ще один братчик справу замне, знайдуть "?хнў" подумають, що вона завдання виконала, прилад знищила й загинула.

Окей.

Я так ў зробив.

Але копўя вийшла чомусь жива й з пўстолетом.

Оце питання мене й мучить з того часу, та й мучитиме, мабуть, до смертў.

Хто?

Хто з нас вистрўлив першим?